1. Словник української мови у 20 томах

обслухувати

ОБСЛУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод.

Досліджувати, визначати на слух стан внутрішніх органів.

Олександр Іванович закінчив обслухувати хвору узбецьку молодицю, констатуючи думкою кавернозний процес середньої частки лівої легені (Б. Антоненко-Давидович);

Беруть із пальця в мене кров, Обстукав лікар і обслухав (М. Шеремет).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обслухувати — обслу́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обслухувати — -ую, -уєш, недок., обслухати, -аю, -аєш, док., перех. Досліджувати, визначати на слух стан внутрішніх органів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обслухувати — ОБСЛУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. Досліджувати, визначати на слух стан внутрішніх органів. Беруть із пальця в мене кров, Обстукав лікар і обслухав (Шер., У день.., 1962, 112). Словник української мови в 11 томах
  4. обслухувати — Обслу́хувати, -хую, -єш сов. в. обслухати, -хаю, -єш, гл. Выслушивать, выслушать (больного). Лікарь його обслухував. Лохв. у. Словник української мови Грінченка