1. Словник української мови у 20 томах

обструкція

ОБСТРУ́КЦІЯ, ї, ж.

Дія, демонстративно спрямована на зрив якого-небудь заходу, пропозиції і т. ін.

– Я протестую проти присутності на засіданні озброєних і невідомих нам солдатів, .. вони ображають оратора, улаштовують обструкцію (А. Головко);

В журналі відчувалась легковажна тенденція до скандалів, як йому здавалось, бажання вчинити комусь обструкцію (П. Колесник);

Ці школярі можуть мені таку обструкцію влаштувати! (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обструкція — обстру́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обструкція — [оубструкц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. обструкція — -ї, ж. 1》 Дія, демонстративно спрямована на зрив якого-небудь заходу, пропозиції і т. ін.; різновид протесту. 2》 мед. Перешкода, закриття, утруднення, закупорка, утруднення прохідності, непрохідність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обструкція — Перешкода, спротив Словник чужослів Павло Штепа
  5. обструкція — обстру́кція мед. запор (ст)||закреп Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. обструкція — обстру́кція (лат. obstructio – перешкода, від obstruo – завалюю, нагромаджую) демонстративна дія, що застосовується з метою зриву якихось заходів, пропозицій тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. обструкція — Обстру́кція, -ції, -цією; -кції, -кцій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. обструкція — ОБСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. Дія, демонстративно спрямована на зрив якого-небудь заходу, пропозиції і т. ін. — Я протестую проти присутності на засіданні озброєних і невідомих нам солдатів,.. Словник української мови в 11 томах
  9. обструкція — рос. обструкция дії, спрямовані на зрив або перешкоду проведення певних акцій, здійснення планів, програм. Eкономічна енциклопедія