1. Словник української мови у 20 томах

обстібати

ОБСТІБА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБСТІ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСТЕБНУ́ТИ, стебн́у, сте́бнеш, док., що на кому, розм., рідко.

Защіпати на всі застібки; повністю застібати що-небудь.

Як надіне Марина сорочку тонку лляну, затягнеться поясом шовковим та обстебне на собі керсетку, .. то хто втерпить не глянути на неї? (Панас Мирний);

Юрко тихо підходить, обстібує на собі штани схвильовано й зупиняється (П. Козланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обстібати — обстіба́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обстібати — -аю, -аєш і обстібувати, -ую, -уєш, недок., обстебнути, -стебну, -стебнеш, док., перех., розм., рідко. Защібати на всі застібки; повністю застібати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обстібати — ОБСТІБА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБСТІ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСТЕБНУ́ТИ, стебн́у, сте́бнеш, док., перех., розм., рідко. Защіпати на всі застібки; повністю застібати що-небудь. Юрко тихо підходить, обстібує на собі штани схвильовано й зупиняється (Козл., Пов. Словник української мови в 11 томах