1. Словник української мови у 20 томах

обсунутий

ОБСУ́НУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обсу́нути.

Тимко .. при місячному світлі позгрібав обсунуте ногами сіно, кинув його нагору (Григорій Тютюнник);

Савченко .. скривився при вигляді обсунутих на халявки обмоток (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсунутий — обсу́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обсунутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обсунути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсунутий — ОБСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсу́нути. Тимко.. при місячному світлі позгрібав обсунуте ногами сіно, кинув його нагору (Тют., Вир, 1964, 269). Словник української мови в 11 томах