1. Словник української мови у 20 томах

обсушений

ОБСУ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обсуши́ти.

Поруч Вітця сиділа схилена, з лицем Відверненим і ледве що від сліз Обсушеним, тремтяча, мов мімоза, його кохана (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсушений — обсу́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обсушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обсушити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсушений — ОБСУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсуши́ти. Поруч Вітця сиділа схилена, з лицем Відверненим і ледве що від сліз Обсушеним, тремтяча, мов мімоза, його кохана (Фр., XIII, 1954, 204). Словник української мови в 11 томах