1. Словник української мови у 20 томах

обсушуватися

ОБСУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСУШИ́ТИСЯ, сушу́ся, су́шишся, док.

1. Обсушувати себе, свій одяг.

Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде обсушитись (Г. Квітка-Основ'яненко);

Люди обігрілися в землянках, обсушилися, спочили (Я. Качура);

* Образно. Дощі випадали щоденно. Вискочить сонце на мить на блакитну полянку, щоб обсушитись, гляне на себе в калюжу, і знову лізуть на нього важкі, розтріпані хмари (М. Коцюбинський).

2. тільки недок. Пас. до обсу́шувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсушуватися — обсу́шуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсушуватися — -уюся, -уєшся, недок., обсушитися, -сушуся, -сушишся, док. 1》 Обсушувати себе, свій одяг. 2》 тільки недок. Пас. до обсушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсушуватися — ОБСУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСУШИ́ТИСЯ, сушу́ся, су́шишся, док. 1. Обсушувати себе, свій одяг. Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде обсушитись (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах