1. Словник української мови у 20 томах

обтерпіти

ОБТЕ́РПІТИ, плю, пиш; мн. обте́рплять; док., що, розм., рідко.

Терплячи, зносячи, звикнути до чого-небудь; витерпіти, перетерпіти.

Швидко все обтерпіла Катерина, і почалось життя на новому місці, при новій оселі (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтерпіти — обте́рпіти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обтерпіти — -плю, -пиш; мн. обтерплять; док., перех., розм., рідко. Терплячи, звикати до чого-небудь; витерпіти, перетерпіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтерпіти — ОБТЕ́РПІТИ, плю, пиш; мн. обте́рплять; док., перех., розм., рідко. Терплячи, зносячи, звикати до чого-небудь; витерпіти, перетерпіти. Швидко все обтерпіла Катерина, і почалось життя на новому місці, при новій оселі (Коп., Вибр., 1948, 191). Словник української мови в 11 томах