1. Словник української мови у 20 томах

обтрушений

ОБТРУ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обтруси́ти.

– Часом ідеш селом і одразу бачиш, котра баба сьогодні хліб пече. Діти мукою обтрушені, сама в сажі (В. Кучер);

// у знач. прикм.

Висушену м'яту перетрушують вилами або граблями. Під час цього перетрушування листя відпадає від стебел. Обтрушене листя збирають в тюки чи мішки (з наук. літ.);

На ріллі застигли: Шматок павутини І жовтий, обтрушений осінню, лист (Ю. Гойда).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтрушений — обтру́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обтрушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обтрусити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтрушений — Обтру́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. обтрушений — ОБТРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. час. до обтруси́ти. Висушену м’яту перетрушують вилами або граблями. Під час цього перетрушування листя відпадає від стебел. Обтрушене листя збирають в тюки чи мішки (Ол. та ефір. культ., 1956, 301); *Образно. Словник української мови в 11 томах