обтурація
ОБТУРА́ЦІЯ, її, ж., мед.
Закупорка верхньої частини повітроносних шляхів у людини.
При повній обтурації .. кожна спроба хворого вдихнути супроводжується западанням грудної клітки та шиї (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me