обтушковувати

ОБТУШКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТУШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм.

Щільно обгортати, запинати, обкутувати кого-, що-небудь чимось.

Дівчина .. пересіла. Ноги підібгала під себе, спідницею обтушкувала (Є. Гуцало);

// Затуляти усі щілини у вікнах, дверях і т. ін., утепляючи житло.

На Поточчі мирно так! .. Ґазда теше що-небудь у піддашші .. або на зиму хату обтушковує (О. Кундзич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me