1. Словник української мови у 20 томах

обтічник

ОБТІ́ЧНИК, а, ч., техн.

Пристрій, що надає частинам машин і механізмів обтічної форми.

Щоб запобігти пошкодженню кущів бавовнику колесами трактора, культиватор обладнано обтічниками (з навч. літ.);

З нього [берилію] виготовляють обтічники надзвукових літаків, носові частини ракет і керованих снарядів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтічник — обті́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обтічник — -а, ч., тех. Пристрій, що надає частинам машин і механізмів обтічної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтічник — ОБТІ́ЧНИК, а, ч., техн. Пристрій, що надає частинам машин і механізмів обтічної форми. Щоб запобігти пошкодженню кущів бавовнику колесами трактора, культиватор обладнано обтічниками (Механ. і електриф.. Словник української мови в 11 томах