обуза
ОБУ́ЗА, и, ж.
1. розм. Те, що заважає, є тягарем.
Що вона для матері? Тілько лишній рот, .. тілько лишня обуза (Панас Мирний);
Попала я тепер в кампанію перекладання наукових творів і незчулася, як нав'язала собі на шию обузу в 280 .. сторінок (Леся Українка).
2. діал. Натовп.
Бач, якою обузою дітвора суне (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обуза — обу́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- обуза — -и, ж., діал. Натовп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обуза — ОБУ́ЗА, и, ж. 1. розм. Те, що заважає, висить тягарем. Що вона для матері? Тілько лишній рот,.. тілько лишня обуза (Мирний, І, 1954, 59); Попала я тепер в кампанію перекладання наукових творів і не зчулася, як нав’язала собі на шию обузу в 280.. Словник української мови в 11 томах
- обуза — Обуза, -зи ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у. Словник української мови Грінченка