обуза

ОБУ́ЗА, и, ж.

1. розм. Те, що заважає, є тягарем.

Що вона для матері? Тілько лишній рот, .. тілько лишня обуза (Панас Мирний);

Попала я тепер в кампанію перекладання наукових творів і незчулася, як нав'язала собі на шию обузу в 280 .. сторінок (Леся Українка).

2. діал. Натовп.

Бач, якою обузою дітвора суне (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обуза — обу́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обуза — -и, ж., діал. Натовп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обуза — ОБУ́ЗА, и, ж. 1. розм. Те, що заважає, висить тягарем. Що вона для матері? Тілько лишній рот,.. тілько лишня обуза (Мирний, І, 1954, 59); Попала я тепер в кампанію перекладання наукових творів і не зчулася, як нав’язала собі на шию обузу в 280.. Словник української мови в 11 томах
  4. обуза — Обуза, -зи ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у. Словник української мови Грінченка