обутий
ОБУ́ТИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. до обу́ти.
Вона, вигідніше сівши в .. кріселко і простягши свої маленькі ніжки, обуті в шовкові пантофлі, прийняла журливо-поважний вид (Г. Хоткевич);
// у знач. прикм.
А це як прийшов [Юхим], як упав отак, як є, – обутий, вдягнутий, та й як умер (А. Головко).
2. у знач. прикм. Забезпечений взуттям.
Замуштрували москалі; Нагодовані, обуті І кайданами окуті (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обутий — обу́тий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- обутий — -а, -е, рідко. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обути. 2》 у знач. прикм.Забезпечений взуттям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обутий — ОБУ́ТИЙ, а, е, рідко, 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обу́ти. Вона, вигідніше сівши в.. кріселко і простягши свої маленькі ніжки, обуті в шовкові пантофлі, прийняла журливо-поважний вид (Хотк. Словник української мови в 11 томах