1. Словник української мови у 20 томах

обучити

ОБУЧИ́ТИ див. обуча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обучити — обучи́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. обучити — див. обучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обучити — УЧИТИ (ВЧИТИ) кого (передавати комусь знання, навички і т. ін.), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ), ОСВІ́ЧУВАТИ рідше, ОБУЧА́ТИ діал.; ПІДКО́ВУВАТИ розм. (додатково, посилено навчати або давати спеціальну підготовку); ШКО́ЛИТИ розм. (суворо вчити). — Док. Словник синонімів української мови
  4. обучити — ОБУЧИ́ТИ див. обуча́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. обучити — Обуча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. обучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обучать, обучить. Словник української мови Грінченка