обхідний

ОБХІДНИ́Й, а́, е́.

1. Яким обходять, об'їжджають що-небудь; кружний.

Здається, немов я йду до них якоюсь безмірно крутою та обхідною дорогою (І. Франко);

Вирушив у путь і патріарх, але, проїхавши дві милі у напрямі Кам'янця, пересів з золоченого ридвана у чорний і обхідними шляхами повернувся до Києва (З. Тулуб).

2. спец. Те саме, що обвідни́й.

Обхідний арик на Кампир-Раватському узгір'ї давно закінчили (Іван Ле);

Утворює [поріг] водопад і тому потребує шлюзування або спорудження обхідного каналу (з наук.-попул. літ.).

3. військ. Стос. до обходу (у 1 знач.), оточення ворога.

[Сергєєв:] Товариші, війська нашого фронту, в результаті навальної атаки піхоти і вмілого обхідного маневру бронетанкових з'єднань, оволоділи містом Житомиром (Л. Дмитерко).

4. Пов'язаний з обходом (у 1 знач.), відвідуванням певних людей або місць.

Свій перший обхідний маршрут я почала, зрозуміло, з класу, де ми провчилися останній рік (О. Гуреїв).

5. у знач. ім. обхідни́й, но́го, ч., рідко. Те саме, що обхі́дник.

В Кедрича був знайомий лісник, який обіцяв узяти його на осінь обхідним (П. Козланюк).