обхітний

ОБХІ́ТНИЙ, а, е, до чого і з інфін.

Який має схильність до чогось; охочий.

Обхітний до роботи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обхітний — Обхітний, -а, -е Охотный, склонный къ чему. — до роботи. Прилежный, трудолюбивый. Вх. Уг. 255. Словник української мови Грінченка