обцінка
ОБЦІ́НКА, и, ж., діал.
Оцінка.
Млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писар, що він стоїть [коштує] .. сімсот рублів (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обцінка — Обцінка, -ки ж. Оцѣнка. Тому млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писарь, що він стоїть буть би то сімсот рублів. Екатер. у. Словник української мови Грінченка