1. Словник української мови у 20 томах

обшарпувати

ОБША́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБША́РПАТИ, аю, аєш, док., що.

1. Шарпаючи, пошкоджувати поверхню чогось (перев. одяг).

– Де це ти, – кажу, – так обшарпав одежу та замазався, неначе тиждень не вмивався? (І. Нечуй-Левицький).

2. Обдирати, зривати по поверхні (гілля, листя і т. ін.).

І кожен, вловивши гілку над собою, обшарпував затиснутою жменею листя її осіннє холодне (П. Тичина);

* Образно. Низько стеляться хмари, обшарпує верби тривога, дим нічної пожежі вривається в очі безсонні (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшарпувати — обша́рпувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обшарпувати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  3. обшарпувати — -ую, -уєш, недок., обшарпати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Шарпаючи, пошкоджувати по поверхні (перев. одяг). 2》 Обдирати, зривати по поверхні (гілля, листя і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обшарпувати — ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні — про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИ розм., ОБШМО́РГУВАТИ розм., ОБШУГУВАТИ діал., ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ (ОБСКУБА́ТИ) (зривати щипками). — Док. Словник синонімів української мови
  5. обшарпувати — ОБША́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБША́РПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Шарпаючи, пошкоджувати по поверхні (перев. одяг). — Де це ти, — кажу, — так обшарпав одежу та замазався, неначе тиждень не вмивався? (Н.-Лев., III, 1956, 268). Словник української мови в 11 томах