обшивати

ОБШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док.

1. що. Пришивати по краях чого-небудь оторочку, шнур і т. ін.; облямовувати, оздоблювати чим-небудь.

Сьогодні обшивала [Марта] мереживом нові хусточки (В. Підмогильний);

* У порівн. З-за лісу почало видніти, мов хто золотою кайомкою [облямівкою] обшив чорне верхів'я дерева (Панас Мирний);

// чим на чому. Нашиваючи тканину, шкіру і т. ін., покривати що-небудь кругом, по всій поверхні.

А Ліда вже винесла голку і туго обшивала полотнище [прапора] на кінці древка (М. Олійник);

В одному хуторі йому дали валянки. Він обшив їх старими чобітьми і тепер йому було тепліше, ніж іншим (Григорій Тютюнник).

2. що, спец. Покривати, оббивати чим-небудь по всій поверхні.

Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив (Марко Вовчок);

Клепальники клепали кожух домни, обшивали її стальними багатотонними плитами (О. Донченко);

Щоб було зручніше спускатися .. на вулицю.., батько прокопав троє східців, обшив їх дошками, щоб не обсипалася глина (І. Сенченко).

3. кого, розм. Шити все необхідне для кого-небудь.

– От вже як піду заміж, .. рук не покладатиму: і мужика, і діточок буду обшивати (Г. Квітка-Основ'яненко);

Своїми невсипущими руками виношувала [Гузириха], вигодовувала, обпирала й обшивала своїх дітей (С. Чорнобривець);

Льон не зійшов, погоріли коноплі... Чим-то обшиє вона, облата Діти малії..! (І. Манжура).