1. Словник української мови у 20 томах

обшлаг

ОБШЛА́Г, а́, ч.

Нижня пришивна частина рукава; одворот на кінці рукава.

Він висмикнув з-за обшлага якусь брошурку і кинув її на стіл (Ю. Смолич);

Кліфтон пришивав ґудзики до обшлагів френча (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшлаг — обшла́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обшлаг — -а, ч. Одворот на кінці рукава. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обшлаг — Вилога, карваш, закарваш Словник чужослів Павло Штепа
  4. обшлаг — ОБШЛА́Г, а́, ч. Одворот на кінці рукава. Він висмикнув з-за обшлага якусь брошурку і кинув її на стіл (Смолич, Театр.., 1940, 37); Кліфтон пришивав гудзики до обшлагів френча (Загреб., Європа 45, 1959, 159). Словник української мови в 11 томах