обіг
О́БІГ, у, ч.
1. Використання, вжиток.
Це потім придумають і пустять в обіг офіційне .. визначення – “масово-політична робота”; для Давида її по суті нема, – є щоденна турбота про те, щоб господарі нового життя відчували себе справді господарями (з наук. літ.);
Вилучати з обігу.
2. екон. Характерна для товарного виробництва форма обміну продуктів праці та інших об'єктів власності шляхом купівлі-продажу; рух товарів та інших цінностей у суспільстві.
XVII століття .. характеризується значним зростанням товарного обігу (з навч. літ.);
Виникнення грошової торгівлі і грошового обігу безпосередньо зв'язане з виникненням товарного виробництва (з навч. літ.).
△ (1) Банкно́тний о́біг – функціонування банківських білетів як засобу обігу і засобу платежу;
(2) Безготівко́вий грошови́й о́біг – частина грошового обігу, у якій рух грошей здійснюється перерахуванням сум рахунками у банках чи зарахуванням взаємних вимог, тобто без готівкових грошових знаків.
Кількісне співвідношення між готівкою і сферою безготівкового грошового обігу постійно змінюється (із журн.);
У сфері безготівкового грошового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки у банках (з газ.);
Вво́дити / ввести́ в о́біг (в оборо́т) див. вво́дити;
(3) Ве́ксельний о́біг, фін. – рух векселів як грошових документів у сфері обігу.
Вексельний обіг допомагає створити ефективний механізм, що прискорює взаєморозрахунки підприємств (з наук. літ.).
◇ Пуска́ти / пусти́ти в о́біг див. пуска́ти.
Значення в інших словниках
- обіг — Чи близькі семантично іменники обіг, оберт, оборот? Так. Ось їхні значення. Обіг – 1. Використання, вжиток. Пустити в обіг, вилучити з обігу. 2. Комерційна операція. Торговельний обіг. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- обіг — о́біг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- обіг — (краму) оборот, обертання; (коштів) циркуляція, оборотність; (слів) вжиток. Словник синонімів Караванського
- обіг — [об'іг] -гу, м. (на) -гу, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
- обіг — -у, ч. 1》 Використання, вжиток. Вилучати з обігу. 2》 ек. Характерна для товарного виробництва форма обміну продуктів праці та інших об'єктів власності через купівлю-продаж; рух товарів та інших цінностей у суспільстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обіг — пуска́ти / пусти́ти в о́біг що. Віддавати для загального користування. Я взяв папку, і вона здалася мені такою важкою, наче там був не папір, а чавун. — Гаразд. А як на кафедрі дізнаються, що я пустив цю крамолу в обіг?.. Студентам же роти не зав’яжеш… (А. Дімаров). Фразеологічний словник української мови
- обіг — О́БІГ ек., фін. (рух товарів та інших цінностей у суспільстві), ОБОРО́Т. Грошовий обіг; Капітали, які він пускав у оборот, робилися чимраз більші (І. Франко). Словник синонімів української мови
- обіг — О́біг, -гу, в о́бігу; о́біги, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обіг — О́БІГ, у, ч. 1. Використання, вжиток. Це потім придумають і пустять в обіг офіційне.. визначення — "масово-політична робота"; для Давида її по суті нема, — є щоденна турбота про... Словник української мови в 11 томах
- обіг — рос. оборот, обращение форма обміну продуктів праці через купівлю-продаж за допомогою грошей, що відбувається в умовах товарного виробництва. Економічною функцією... Eкономічна енциклопедія