обігравати

ОБІГРАВА́ТИ, раю́, рає́ш, рідко ОБІ́ГРУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБІГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

1. Здобувати перемогу над ким-небудь у якійсь грі; вигравати в кого-небудь.

Я швидко почав робити успіхи, і ми стали обігрувати байдужого до такої дитячої гри [крокету] Анемподиста й азартну маленьку Кіті (Б. Антоненко-Давидович);

– Біда з батюшкою, – обізвався секретар суду, – усіх обіграє (Панас Мирний);

[Гайдаренко:] Ну, на бетоні ми ще з тобою поміряємось. Та й в шахи все одно колись я тебе обіграю (І. Микитенко);

Радість Данькова .. передалася й іншим присутнім, і навіть його супротивники, яких він щойно обіграв, не особливо лютилися на свою невдачу (О. Гончар);

Команда чемпіонів обіграла спартаківців з рахунком 3 : 0 (з газ.).

2. Уміло використовувати що-небудь (для сценічної гри, дії і т. ін.).

Творча манера [режисера] .. характеризується .. умінням скульптурно і багатозначно будувати масові сцени, влучно і цікаво обігравати деталі (з наук. літ.);

Режисер і думає: – Хай краще, ідучи, оглянеться, спіткнеться [герой фільму] – треба якось обіграти ходу (О. Довженко);

// перен.

Поширення .. терміна [робот] дозволяє журналістам дотепно обіграти його, напр. у словосполученні робо́та для ро́бота (із журн.);

Письменник наповнив його [фразеологізм] новими компонентами-конкретизаторами, вдало обіграв їх (з наук.-попул. літ.).