1. Словник української мови у 20 томах

обійдений

ОБІ́ЙДЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обійти́.

– І ніхто мені, ніхто так, як отой Василь. З його все лихо встає. Чи він милістю бариновою обійдений? чи він у загоні живе? (Панас Мирний);

Історія літератури нашої творилася письменниками різних талантів і різного творчого шляху, але ніщо цінне з їхнього доробку не повинно бути обійдене (з наук. літ.);

// обі́йдено, безос. пред.

Запрошень не одержали .. І не підуть же вони з'ясовувати, чому їх обійдено (Ю. Яновський).

◇ (1) Обі́йдений до́лею – нещасливий, безталанний.

Хто любить обійдених долею? То лиш до обранців її всі хиляться й ліпляться, один поперед одного пестяться. Від невдах же – тікають подалі (Р. Іванченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обійдений — обі́йдений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обійдений — (в дільбі) поминений, покривджений; (долею) ІД. БЕЗТАЛАННИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. обійдений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обійти. || обійдено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обійдений — ОБІ́ЙДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обійти́. — І ніхто мені, ніхто так, як отой Василь. З його все лихо встає. Чи він милістю бариновою обійдений? чи він у загоні живе?... Словник української мови в 11 томах