обійнятий
ОБІ́ЙНЯТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обійня́ти.
Але ж яку капость вигадав сатана! Саме в ці хвилини вона, обійнята пристрасними чужими руками, здавалася отцеві Йосипові такою чарівно-знадною, що гріховна хіть займалася в його дужому тілі (Б. Антоненко-Давидович);
Хлопець сидів, обійнятий м'якою радістю: широкий світ клався йому перед очі (Валерій Шевчук);
Північна частина Правобережної України виявилася обійнятою культурою, надзвичайно близькою до тшинецької (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me