1. Словник української мови у 20 томах

обілення

ОБІ́ЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. обіли́ти.

Поведінка численних радянських чиновників, які потоком пливли у Західну Україну, мало що зробила для обілення образу нового режиму. Звиклі до “пролетарських” методів роботи, вони нерідко шокували західняків примітивністю й грубістю, які не личили носіям “передового соціалістичного ладу” (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обілення — обі́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обілення — -я, с. Дія за знач. обілити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обілення — ОБІ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. обіли́ти. Словник української мови в 11 томах