обіпнутий
ОБІПНУ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обіпну́ти.
Тимко рушає по тому сліду і бачить: сидить [Орися] задумана, обіпнута чорною шаллю (Григорій Тютюнник);
В глухому закутку садка, з обіпнутої хмелем тернини, прохолодно турчала горлиця (І. Вирган).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обіпнутий — обіпну́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обіпнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обіпнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обіпнутий — ОБІПНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обіпну́ти. Тимко рушає по тому сліду і бачить: сидить [Орися] задумана, обіпнута чорною шаллю (Тют., Вир, 1964, 124); В глухому закутку садка, з обіпнутої хмелем тернини, прохолодно турчала горлиця (Вирган, В розп. літа, 1959, 254). Словник української мови в 11 томах