обісіти
ОБІ́СІ́ТИ, ію, ієш, док., розм.
Дуже обриднути; остогидіти.
[Писар:] Ну вже мені ця статистика обісіла, аж нудно робиться, як згадаю про неї! (І. Карпенко-Карий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обісіти — обі́сі́ти дієслово доконаного виду обриднути; остогиднути розм. Орфографічний словник української мови
- обісіти — -ію, -ієш, док., розм. Дуже обриднути; остогидіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обісіти — див. осточортіти Словник чужослів Павло Штепа
- обісіти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- обісіти — Обі́сіти, -сію, -сієш кому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обісіти — ОБІСІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Дуже обриднути; остогидіти. [Писар:] Ну вже мені ця статистика обісіла, аж нудно робиться, як згадаю про неї! (К.-Карий, І, 1960, 48). Словник української мови в 11 томах
- обісіти — Обісіти, -сію, -єш гл. Надоѣсть. Думаю одружиться, — обісіло вже молодикувать. Шевч. (О. 1862. V. 12). Словник української мови Грінченка