1. Словник української мови у 20 томах

обіхідчастий

ОБІХІ́ДЧАСТИЙ, а, е, розм.

Який не має огорожі; необгороджений (про хату).

Ото й року не прожили, як .. обідніли, так що .. і шматка хліба нема, і хата зробилась обіхідчаста (О. Стороженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіхідчастий — -а, -е, заст. Який не має огорожі; необгороджений (про хату). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обіхідчастий — ОБІХІ́ДЧАСТИЙ, а, е, заст. Який не має огорожі; необгороджений (про хату). Ото й року не прожили, як.. обідніли, так що.. і шматка хліба нема, і хата зробилась обіхідчаста (Стор., І, 1957, 36). Словник української мови в 11 томах
  3. обіхідчастий — Обіхідчастий, -а, -е Неогороженный. Мнж. 187. Хата зробилась обіхідчаста. Стор. І. 26. Словник української мови Грінченка