1. Словник української мови у 20 томах

обіщати

ОБІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без дод., заст., розм.

Обіцяти.

Я .. перемовив його від купців, ще йому п'ятнадцятий годок був, і обіщав наградити його (Г. Квітка-Основ'яненко);

Прийшли; .. послали просити лакея, щоб сказав панові; обіщали навіть “на табак” лакеєві (Панас Мирний);

Пригрівало вранішнє сонце, обіщаючи рівний, гарячий травневий день (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіщати — див. обіцяти Словник синонімів Вусика
  2. обіщати — Обіцювати, обіцяти, пообіцювати, наобіцювати, наобіцяти, понаобіцювати, зарікатися, заректися, позарікатися Словник чужослів Павло Штепа
  3. обіщати — ОБІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка, заст., розм. Обіцяти. Я.. перемовив його від купців, ще йому п’ятнадцятий годок був, і обіщав наградити його (Кв.-Осн., II, 1956, 349); Прийшли; .. Словник української мови в 11 томах