1. Словник української мови у 20 томах

об'ява

ОБ'Я́ВА, и, ж.

Те саме, що оголо́шення.

Накупивши всіляких газет, ми повернулись до готелю. Я хутко перебіг очима всі об'яви (Олесь Досвітній);

Поруч прохідної будки прибито широкий диктовий щит для об'яв (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'ява — об'я́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. об'ява — див. ОГОЛОШЕННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. об'ява — див. оголошення Словник синонімів Вусика
  4. об'ява — -и, ж. Те саме, що оголошення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. об'ява — 1. оповістка, оголоска, повідома, див. оголошення, інзерат 2. це з'ява чудесного Словник чужослів Павло Штепа
  6. об'ява — ВИ́ЯВ (дія, процес, явище, що робить явним, помітним чийсь стан, почуття, наміри тощо), ВИ́РАЖЕННЯ, ВИ́ЯВЛЕННЯ, ПРО́ЯВ, ВИ́РАЗ, ВИ́ЛИВ, МАНІФЕСТА́ЦІЯ, ДЕМОНСТРА́ЦІЯ, О́Б'ЯВ рідко; ПРО́БЛИСК, ПРИ́СМАК, ДУШО́К перев. ірон. Словник синонімів української мови