об'єктивність
ОБ'ЄКТИ́ВНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до об'єкти́вний¹.
В додарвінівський період виникали концепції, автори яких намагалися довести об'єктивність розвитку і прогресу в живій природі (з наук. літ.);
Се власне “відгук”, тож не дивуйтесь, коли в ньому бракуватиме об'єктивності, бо я не стільки думаю, скільки почуваю те, що маю казати (Леся Українка);
// Властивість за знач. об'єкти́вний¹.
Класична фізика виходить з поглядів Ньютона на простір і час; в основі цих поглядів лежить визнання об'єктивності і безконечності простору і часу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- об'єктивність — об'єкти́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- об'єктивність — [обйеиктиўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- об'єктивність — -ності, ж. Абстр. ім. до об'єктивний I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- об'єктивність — Філософське поняття, що означає характеристику предмета, зміст, знання чи спосіб існування (дійсності), яка полягає в їх незалежності від людської свідомості (суб'єкта, який пізнає). Універсальний словник-енциклопедія
- об'єктивність — ОБ'ЄКТИВНІСТЬ — термін, що позначає відношення незалежності від суб'єкта, від суб'єктивного чинника. Доцільно розрізняти такі форми вияву... Філософський енциклопедичний словник
- об'єктивність — рос. объективность 1. Реальне існування об'єкта поза свідомістю і незалежно від неї. 2. Причетність до реалістичного, об'єктивного пізнання. 3. Реальність, неупередженість, відповідність об'єктивній дійсності. Eкономічна енциклопедія