об'єм
ОБ'Є́М, у, ч.
1. Величина чого-небудь у довжину, висоту і ширину, вимірювана в кубічних одиницях.
Об'єм вийнятої земляної маси завжди буде більший, ніж об'єм цієї ж маси в умовах її природного залягання (з наук. літ.);
Треба було визначити поверхню і об'єм конуса (О. Донченко);
// Форма, обриси чого-небудь у трьох вимірах; об'ємність.
Об'єм і форма належать до тих зовнішніх якостей предметів, передавання яких у найбільшій мірі залежить від освітлення (з наук. літ.);
// спец. Кількісні виміри чого-небудь.
Ударним об'ємом серця називається кількість крові, що її виштовхує серце за одне скорочення (з навч. літ.).
2. розм. Те саме, що о́бсяг 1.
Об'єм нашого збірника не позволив би друкувати великі повісті або романи (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- об'єм — об'є́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- об'єм — див. ОБСЯГ; (посудини) місткість; п-к ОБ'ЄМИСТИЙ зап., див. УКЛАДИСТИЙ. Словник синонімів Караванського
- об'єм — [обйем] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
- об'єм — -у, ч. 1》 Величина чого-небудь, вимірювана в кубічних одиницях. || Форма, обриси чого-небудь у трьох вимірах; об'ємність. || спец. Кількісні виміри чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- об'єм — Обсяг, поем Словник чужослів Павло Штепа
- об'єм — Величина, яка характеризує обмежений тривимірний простір, невід'ємне дійсне число, поставлене у взаємо-однозначну відповідність певній фігурі; виражається у м3, см3 і т. п. Універсальний словник-енциклопедія
- об'єм — О́БСЯГ (зміст чого-небудь з погляду величини, кількісного вираження, а також з погляду його значення, важливості), ОБ'Є́М, РО́ЗМІР, ДІАПАЗО́Н, МАСШТА́Б перев. мн. Словник синонімів української мови