об'ємний

ОБ'Є́МНИЙ, а, е.

1. Прикм. до об'є́м 1.

Об'ємне вимірювання;

// Якому притаманна тривимірність.

В полі зору з'явився Місяць .. На відміну від земних умов він має об'ємний вигляд, відчувається, що це куля в пустоті (з газ.);

// Пов'язаний з відтворенням, зображенням чого-небудь у трьох вимірах.

З давніх часів на Запоріжжі, поряд з лінійно-площинним, розвивалося й різьблення скульптурне.., об'ємне (з наук.-попул. літ.);

Винахідник .. називає свій метод демонстрування фільмів рельєфним, або об'ємним (з наук.-попул. літ.).

2. Великий за об'ємом, розміром; об'ємистий.

Робота над об'ємним поетичним твором, яким є поема, вимагає високої майстерності художника (А. Малишко);

Для синтаксису творів Нечуя-Левицького властиві досить об'ємні відокремлені постпозитивні означальні конструкції (з наук. літ.);

// перен. Яскраво, виразно змальований.

Образ Прометея належить до найбільш об'ємних і узагальнюючих образів, створених художнім генієм людства (з наук. літ.).