об'їждчик
ОБ'Ї́ЖДЧИК, а, ч.
1. Той, хто, об'їжджаючи ділянки яких-небудь угідь, наглядає за ними, охороняє їх.
Запорожець відпросився з заводу, щоб на різдвяні канікули поїхати в село, .. де його батько працював лісовим об'їждчиком (Ф. Бурлака);
Біля каміна, де яскраво пала вогонь, .. робітники й службовці заповідника, лісники, об'їждчики (О. Донченко).
2. Той, хто об'їжджає коней.
А я кругом двору, ніби той об'їждчик, хвицаючись і тоненко іржучи, ганяю безперестану на хворостині (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- об'їждчик — об'ї́ждчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- об'їждчик — див. сторож Словник синонімів Вусика
- об'їждчик — -а, ч. 1》 Той, хто, об'їжджаючи ділянки яких-небудь угідь, охороняє їх. 2》 Той, хто об'їжджає коней. Великий тлумачний словник сучасної мови
- об'їждчик — ОБ'ЇЗНИ́Й у знач. ім. (той, хто, об'їжджаючи ділянки, місцевість, охороняє їх), ОБ'Ї́ЖДЧИК рідше. Гордій.. вже хотів іти додому, коли зненацька почув грюкіт коло дверей і в контору вступив Олійниченко з двома об'їзними (Б. Словник синонімів української мови