об'їждчик

ОБ'Ї́ЖДЧИК, а, ч.

1. Той, хто, об'їжджаючи ділянки яких-небудь угідь, наглядає за ними, охороняє їх.

Запорожець відпросився з заводу, щоб на різдвяні канікули поїхати в село, .. де його батько працював лісовим об'їждчиком (Ф. Бурлака);

Біля каміна, де яскраво пала вогонь, .. робітники й службовці заповідника, лісники, об'їждчики (О. Донченко).

2. Той, хто об'їжджає коней.

А я кругом двору, ніби той об'їждчик, хвицаючись і тоненко іржучи, ганяю безперестану на хворостині (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'їждчик — об'ї́ждчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. об'їждчик — див. сторож Словник синонімів Вусика
  3. об'їждчик — -а, ч. 1》 Той, хто, об'їжджаючи ділянки яких-небудь угідь, охороняє їх. 2》 Той, хто об'їжджає коней. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. об'їждчик — ОБ'ЇЗНИ́Й у знач. ім. (той, хто, об'їжджаючи ділянки, місцевість, охороняє їх), ОБ'Ї́ЖДЧИК рідше. Гордій.. вже хотів іти додому, коли зненацька почув грюкіт коло дверей і в контору вступив Олійниченко з двома об'їзними (Б. Словник синонімів української мови