ов
ОВ, виг., розм.
Уживається для вираження здивування, захоплення і т. ін.
[Килина:] Ов! дядьку Леве! то ви-те вдома? (Леся Українка);
– Знаєш, Марку, не ті тепер люди, що перше. І в нас була забастовка. – Ов! (М. Коцюбинський);
Мотор – машина дуже мудра. Ов, черговий електрик мусить знати її норов та й уміти з нею поводитись (С. Чорнобривець).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ов — див. бач Словник синонімів Вусика
- ов — виг., рідко. Уживається для вираження здивування, захоплення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ов — ов, ова, ово той, та, те див. овий Словник застарілих та маловживаних слів
- ов — ОВ, виг., рідко. Уживається при вираженні здивування, захоплення і т. ін. [Килина:] Ов! дядьку Леве! то ви-те вдома? (Л. Укр., III, 1952, 241); — Знаєш, Марку, не ті тепер люди, що перше. І в нас була забастовка. — Ов! (Коцюб. Словник української мови в 11 томах