овочівник

Значення в інших словниках

1. овочівник — овочівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. овочівник — -а, ч. Той, хто вирощує овочі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. овочівник — ОВОЧІВНИ́К (той, хто вирощує овочі), ГОРО́ДНИК, ОВОЧА́Р розм., ОГОРО́ДНИК розм. рідше. Справжній овочівник ніколи не посадить помідори після помідорів, картоплі або після інших пасльонових. Зробить це він щонайменше через чотири роки (з журналу); Городник Данило людина тут нова (В. Козаченко). Словник синонімів української мови
4. овочівник — ОВОЧІВНИ́К, а́, ч. Той, хто вирощує овочі. На рибальському улові й урожаях овочівників постав консервний промисел (Смолич, V, 1959, 8). Словник української мови в 11 томах