овід
О́ВІД, о́вода, ч.
Двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин; ґедзь.
Вівці, уражені личинками порожнистого овода, досить швидко худнуть (з навч. літ.);
Вони [коні] паслися вкупі, .. байдуже дивлячись на нас і одганяючи дурних оводів (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- овід — [ов'ід] овода, м. (на) овод'і, мн. оводи, овоуд'іў два оводие Орфоепічний словник української мови
- овід — (комаха) ґедзь, дзиз, дрік Словник чужослів Павло Штепа
- овід — овода, ч. Двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- овід — О́від, -вода; -води, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- овід — О́ВІД, о́вода, ч. Двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин. Вівці, уражені личинками порожнистого овода, досить швидко худнуть (Профіл. захвор.. Словник української мови в 11 томах
- овід — Овід, о́вода м. Оводъ. Словник української мови Грінченка