1. Словник української мови у 20 томах

огород

ОГОРО́Д, у, ч., розм., рідко.

Те саме, що горо́д.

Громада одібрала од неї поле, й Улас зостався з самим огородом (І. Нечуй-Левицький);

Огородами, перескакуючи плоти та ховаючися між яриною, дістався [Лис Микита] аж до середмістя (І. Франко);

Вони прямували вигоном вздовж огородів (Ю. Бедзик).

◇ (1) Ка́мінь ки́нуто в огоро́д (д) див. ки́дати;

(2) Су́нути свого́ но́са в чужи́й огоро́д (д) див. встромля́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огород — огоро́д іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. огород — Огоро́д. Сад. В зоольогічнім огороді уряджено бенкет, на якім секретар заграничних справ Мільберґ заявив, що всякі вістки про збільшеня збруйної сили Німеччини є неправдиві (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. огород — -у, ч., розм., рідко. Те саме, що город. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. огород — Город, див. ограда Словник чужослів Павло Штепа
  5. огород — ОГОРО́Д, у, ч., розм., рідко. Те саме, що горо́д. Громада одібрала од неї поле, й Улас зостався з самим огородом (Н.-Лев., III, 1956, 335); Огородами, перескакуючи плоти та ховаючися між яриною, дістався [Лис Микита] аж до середмістя (Фр. Словник української мови в 11 томах