1. Словник української мови у 20 томах

ограбувати

ОГРАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм.

Те саме, що пограбува́ти.

[Олеся:] От дивись на мене, Марфушо, нічого я не вкрала, нікого я не ограбувала – правда? (М. Кропивницький);

Вночі хтось ограбував льох під будинком, де, крім картоплі, було ще з пуд олії та пуда з півтора пшона (І. Кириленко);

Тили відстали, кухонь не було, і бійці харчувалися мізерним сухим пайком, якого не вистачало, бо дивізію явно ограбували за наказом штабу фронту: в них відібрали харчові лишки і передали сусідній третій армії (Григорій Тютюнник);

* Образно. – Ограбували ви свій квітник на букети, – сказала Балабушиха, попросивши гостей сісти (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ограбувати — ограбува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ограбувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. Те саме, що пограбувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ограбувати — ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). — Док. Словник синонімів української мови
  4. ограбувати — Ограбува́ти, -бу́ю, -бу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ограбувати — ОГРАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що пограбува́ти. [Олеся:] От дивись на мене, Марфушо, нічого я не вкрала, нікого я не ограбувала — правда? (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  6. ограбувати — Ограбува́ти, -бу́ю, -єш гл. Ограбить. Словник української мови Грінченка