огрубіти
ОГРУБІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Стати, зробитися грубим, твердим, шкарубким (про шкіру, поверхню чого-небудь і т. ін.); зашкарубнути.
Щоправда вони [руки] трохи огрубіли і потемніли, але не втратили своєї краси (І. Цюпа);
// Утратити колишню ніжність, м'якість, тендітність (про риси обличчя, зовнішність); стати зовні грубішим.
Щось нове на обличчі [у Тетяни]. Не те, щоб вона змарніла, – здавалося тільки, ніби на виду огрубіла (С. Васильченко).
2. Утратити колишню витонченість, вразливість, делікатність; стати внутрішньо грубішим.
Хлопці були ще в таких літах, коли вони .. самі підставляють свої ніжні щічки для материного поцілунку, коли вони, наче деревця без кори, – ще не огрубіли, не постовбуріли (Грицько Григоренко);
Розбійник розгубився. Хоч як огрубів він, живучи звірячим життям відщепенця, але голос, сповнений такої муки, боляче вдарив його (З. Тулуб);
– Ви .. вибачте, але у нас надто огрубіли серця. Ми – солдати (Д. Бедзик).
Значення в інших словниках
- огрубіти — огрубі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- огрубіти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати, зробитися грубим, твердим, шкарубким (про шкіру, поверхню чого-небудь і т. ін.); зашкарубнути. || Утратити колишню ніжність, м'якість, тендітність (про риси обличчя, зовнішність); стати зовні грубішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- огрубіти — ЗБАЙДУЖІ́ТИ (втратити інтерес, стати байдужим до кого-, чого-небудь), ЗБАЙДУЖНІ́ТИ рідше, ПОГА́СНУТИ підсил., ЗНЕОХО́ТИТИСЯ розм.; ОГРУБІ́ТИ, ОЧЕ́РСТВІ́ТИ, ОТУПІ́ТИ (внаслідок несприятливих життєвих обставин)... Словник синонімів української мови
- огрубіти — ОГРУБІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати, зробитися грубим, твердим, шкарубким (про шкіру, поверхню чого-небудь і т. ін.); зашкарубнути. Щоправда вони [руки] трохи огрубіли і потемніли, але не втратили своєї краси (Цюпа, Україна.. Словник української мови в 11 томах