1. Словник української мови у 20 томах

огульний

ОГУ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко.

1. Те саме, що зага́льний 1, 3.

Тут бачив хлопець, як інша весела дівчина .. танцювала й підспівувала з відрами на плечах на огульну втіху людську і на потіху (Марко Вовчок).

2. Недиференційований (про підхід, ставлення до кого-, чого-небудь).

Зовсім не можна сказати, що огульні оцінки навколишнього життя [у вірші Є. Плужника] були вірними й справедливими (з наук. літ.);

Нерідко ще доводиться стикатися з фактами огульного захвалювання або цілковитого заперечення (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огульний — огу́льний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. огульний — -а, -е, рідко. 1》 Те саме, що загальний 1), 3). 2》 Недиференційований (про підхід, ставлення до чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огульний — Гуртовий Словник чужослів Павло Штепа
  4. огульний — ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. огульний — ОГУ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. 1. Те саме, що зага́льний 1, 3. Тут бачив хлопець, як інша весела дівчина.. танцювала й підспівувала з відрами на плечах на огульну втіху людську і на потіху (Вовчок, І, 1955, 296). Словник української мови в 11 томах