одежинка
ОДЕ́ЖИ́НКА, и, ж., розм.
Те саме, що оде́жи́на.
– Ліпше було би посправляти яку одежинку на діти (Л. Мартович);
Брати повискакували з хати в одних тільки сорочках і зостались на світі без копійчини, одежинки і шматка хліба (О. Стороженко);
* Образно. Прийшла зима. Летять сніжинки і стелять ковдри по землі. Вдяглись у білі одежинки зайці великі та малі (Н. Забіла).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одежинка — оде́жи́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- одежинка — див. одяг Словник синонімів Вусика
- одежинка — -и, ж. Зменш. до одежина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одежинка — ОДЕ́ЖИ́НКА, и, ж. Зменш. до оде́жи́на. — Ліпше було би посправляти яку одежинку на діти (Март., Тв., 1954, 156); Брати повискакували з хати в одних тільки сорочках і зостались на світі без копійчини, одежинки і шматка хліба (Стор., І, 1957, 51); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- одежинка — Одежина, -ни ж. 1) Что либо изъ платья. Г. Барв. 190. 2) Одежина = Одежа. жалувати одежину. Беречь платье. нехтувати одежину. Не жалѣть, не беречь одежды. Ном. № 11133. ум. одежинка. Мир. Пов. І. 123. Словник української мови Грінченка