одиначка
ОДИНА́ЧКА, и, ж.
1. Жін. до одина́к 1, 2.
Одиначка без матері, хоч і без земельки, та сама собі господиня! (Іван Ле);
Поясніть, що це воно таке – син одиначки? Що це, коли батька ні разу й у вічі не бачив! (О. Гончар);
* Образно. В просвіті хмар засвітилося рідке сонячне проміння.., запалило вкриту багрянцем пожовклого листя грушу-одиначку, що розкохалася за клунею комірника Зосима Бабури (В. Логвиненко).
2. розм. Єдина дочка.
А Ганна була, як і вона, удова, мала собі дочку-одиначку, звали Химою (Марко Вовчок);
Вона була в них одиначка, тож родичі були певні, що ще лучиться їй якийсь королевич (Л. Мартович);
Де ж ти бачила, щоб батько з матір'ю не постарались для одиначки (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одиначка — одина́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- одиначка — -и, ж. 1》 Жін. до одинак 1), 2). 2》 розм. Єдина дочка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одиначка — Одина́чка, -чки, -чці; -на́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- одиначка — ОДИНА́ЧКА, и, ж. 1. Жін. до одина́к 1, 2. Одиначка без матері, хоч і без земельки, та сама собі господиня! (Ле, В снопі.., 1960, 31); *Образно. В просвіті хмар засвітилося рідке сонячне проміння.. Словник української мови в 11 томах
- одиначка — Одиначка, -ки ж. 1) Единственная дочь. Батько й мати любили мене, одиначку, вельми. Г. Барв. 230. Що то вже одиначка! Ном. № 9324. 2) Рублевый кредитный билетъ. Він дав мені троячку, а я йому здачі одиначку, а мені осталось два рублі. Новомосковск. у. (Залюбов.). Словник української мови Грінченка