1. Словник української мови у 20 томах

однокімнатний

ОДНОКІМНА́ТНИЙ, а, е.

До якого входить одна житлова кімната (перев. про квартиру).

Іван Тимофійович мешкав сам у маленькій однокімнатній квартирі (Ю. Мушкетик);

* Образно. А що? Хоч однокімнатний, зате окремий рай (А. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однокімнатний — однокімна́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. однокімнатний — -а, -е. З однієї кімнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. однокімнатний — ОДНОКІМНА́ТНИЙ, а, е. З однієї кімнати. Іван Тимофійович мешкав сам у маленькій однокімнатній квартирі (Мушк., День.., 1967, 65). Словник української мови в 11 томах