1. Словник української мови у 20 томах

однокінний

ОДНОКІ́ННИЙ, а, е.

1. Пристосований для запрягання одного коня.

Попереду, ліворуч, виїжджала на шосе однокінна підвода (В. Козаченко);

Весною ми їздили в поле Візком однокінним старим (М. Рильський).

2. Який має одного коня.

Однокінне господарство.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однокінний — однокі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. однокінний — -а, -е. 1》 Пристосований для запрягання одного коня. 2》 Який має одного коня. Однокінне господарство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. однокінний — Однокі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. однокінний — ОДНОКІ́ННИЙ, а, е. 1. Пристосований для запрягання одного коня. Попереду, ліворуч, виїжджала на шосе однокінна підвода (Коз., Гарячі руки, 1960, 136); Весною ми їздили в поле Візком однокінним старим (Рильський, І, 1960, 126). 2. Який має одного коня. Однокінне господарство. Словник української мови в 11 томах
  5. однокінний — Однокінний, -а, -е Одноконный. Словник української мови Грінченка