односпрямований

ОДНОСПРЯМО́ВАНИЙ, а, е.

Який має один напрям, відбувається в одному напрямі; однобічний.

Якщо дієслово брати (взяти) у значенні “одружуватись” має односпрямований характер – “брати за жінку”, “женитися на комусь“, – то синоніми цього дієслова стосуються одруження переважно як взаємної дії (з наук. літ.);