1. Словник української мови у 20 томах

однофамілець

ОДНОФАМІ́ЛЕЦЬ, льця, ч.

Той, хто має з ким-небудь одне прізвище, але не доводиться йому родичем; однопрізвищник.

В наросвіті .. дуже здивувалися, що вона, з дипломом столичного університету, згодилася їхати в Ковалівку .. Та дізнавшись, що Заруба – то не однофамілець, а її батько, не заперечували (В. Кучер);

[Трохименко:] Я, товариші, бригадир Мартин Федорович Трохименко з Задніпрянського району. А він, тобто академік Трохименко, мій, коротше кажучи, однофамілець (О. Левада).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однофамілець — однофамі́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. однофамілець — див. спільник Словник синонімів Вусика
  3. однофамілець — -льця, ч. Той, хто має з ким-небудь одне прізвище, але не доводиться йому родичем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. однофамілець — ОДНОФАМІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто має з ким-небудь одне прізвище, але не доводиться йому родичем. В наросвіті.. дуже здивувалися, що вона, з дипломом столичного університету, згодилася їхати в Ковалівку.. Словник української мови в 11 томах