1. Словник української мови у 20 томах

одружувати

ОДРУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДРУЖИ́ТИ, одружу́, одру́жиш, док., кого, з ким, на кому.

Єднати шлюбом чоловіка і жінку.

Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх (Т. Шевченко);

Одружили Палажку з парубком, і, добре погулявши на весіллі, свекор забрав молодих та й повіз до себе (О. Стороженко);

До господарства потрібні стали робочі руки, і старшого, Антона, батько одружив (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одружувати — одру́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. одружувати — (про жінку, дівчину) віддавати (видавати, віддати, видати) заміж кого; (перев. нещасливо) зав’язувати (зав’язати) вік, світ кому; завити голову (головку) рушником кому, чию, заст.; закрутити кичкою голову кому, чию, заст., діал., етн. Словник фразеологічних синонімів
  3. одружувати — Вінчати, парувати; (його) женити; (її) видавати заміж, віддавати. Словник синонімів Караванського
  4. одружувати — -ую, -уєш, недок., одружити, одружу, одружиш, док., перех., з ким, на кому і без додатка. Єднати шлюбом чоловіка і жінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. одружувати — ОДРУЖИ́ТИ з ким, на кому і без додатка (з'єднати шлюбом чоловіка з жінкою), ПОЄДНА́ТИ кого з ким, СПАРУВА́ТИ, ПРИСТРО́ЇТИ розм., ОБКРУТИ́ТИ розм. (ОКРУТИ́ТИ розм.), ПОДРУЖИ́ТИ розм., ЗАШЛЮ́БИТИ заст., ОПЕНЬГА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. одружувати — ОДРУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДРУЖИ́ТИ, одружу́, одру́жиш, док., перех., з ким, на кому і без додатка. Єднати шлюбом чоловіка і жінку. Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. одружувати — Одружувати, -жую, -єш сов. в. одружи́ти, -жу, -жиш, гл. Женить, оженить, выдавать, выдать замужъ. Ой ожени, ой одружи мене молодого. Чуб. V. 1005. Встаньте, батьку, не лежіть, візьміть, мене, одружіть. Чуб. V. 324. Словник української мови Грінченка