ож

ОЖ, част. підсил., діал.

Ось.

– Ож вийди та подивись, який гарний гість: як сонце! – сказала Зоя (І. Нечуй-Левицький);

– Рідненька... Ну чого... Ож заспокойсь, облиш!.. (І. Вирган).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ож — част., діал. Ось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ож — ОЖ, част., діал. Ось. — Ож вийди та подивись, який гарний гість: як сонце! — сказала Зоя (Н.-Лев., V, 1966, 116); — Рідненька… Ну чого… Ож заспокойсь, облиш!.. (Вирган, В розп. літа, 1959, 176). Словник української мови в 11 томах
  3. ож — Ож сз. 1) Вотъ. Ож побачить. Левиц. І. 166. 2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Гол. IV. 409. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та еще би мої гадки не переписали. Гол. IV. 505. Словник української мови Грінченка