1. Словник української мови у 20 томах

оженіння

ОЖЕНІ́ННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. ожени́ти і ожени́тися.

Всі поздоровляли Радюка з оженінням, бажали йому щастя-долі в новому житті (І. Нечуй-Левицький);

Коли оповів Дмитро Катерині свою бесіду з дєдем [татом] про оженіння, попала дівчина в задуму (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оженіння — ожені́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оженіння — -я, с. Дія за знач. оженити і оженитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оженіння — Ожені́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. оженіння — ОЖЕНІ́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. ожени́ти і ожени́тися. Всі поздоровляли Радюка з оженінням, бажали йому щастя-долі в новому житті (Н.-Лев., І, 1956, 618); Коли оповів Дмитро Катерині свою бесіду з дєдем [татом] про оженіння, попала дівчина в задуму (Хотк., II. 1966, 83). Словник української мови в 11 томах